Скільки б років не минуло, пам’ять завжди проросте із небуття. Крихти древнього древлянського городища в урочищі «Бабина гора» – це та незрима нитка, що поєднує покоління і нагадує дітям про батьківську спадщину.
«Бабина гора» знаходиться на північно-східній околиці міста Олевськ. Коли потрапляєш сюди, навіть говорити хочеться тихіше – аби не потривожити тіней, які мирно сплять вздовж берегів річки Уборть.
Для Житомирщини – та й для всієї України – це місце особливе. Городище на території нинішньої Олевської громади почало розвиватися ще в VIII столітті. Літопис мовить про нього як про добротно укріплений стратегічно-оборонний пункт, населення якого обробляє ниви.
Урочище «Бабина гора» – земля хліборобів, які вкладали свою працю в майбутнє процвітання потомків. Тут можна насититися силою тих людей, що були до нас. Це простір творення свого життя – адже без пам’яті, без історії не вийде побудувати нічого стійкого та довговічного.
До Житомирської області приїздять спеціально, щоб відвідати «Бабину гору». Енергетика тут така, що навіть прагматики і скептики відчувають прилив натхнення.
Нинішній вигляд городища сформувався в середині XIII століття: земляний рів, дугоподібний двохметровий вал та в’їзд на дитинець. Майданчик овальний і займає 0,19 га. Майже з усіх сторін городище оточено річкою Уборть та її притокою. Лише частина, звернена до полів, залишалась незахищеною.
Під час археологічних розкопок Житомирщини на «Бабиній горі» були знайдені залишки великої садиби. Вона датована XVII-XVIII століттям. Тут же була виявлена свинцева печатка прусського короля, що обмінювався листами або грамотами з господарем садиби.
Але мабуть, найцікавіший артефакт «Бабиної гори» – старовинний колодязь. Він був зруйнований в середині X століття. Верхні частини зрубу знищені пожежею, виникнення якої пов’язують з походами княгині Ольги на древлян.
Зусиллями Олевської громади колодязь частково відновили. Тож сьогодні кожен може прийти до нього – і попросити у забутої води пам’яті. Адже відає вона і про щасливі дні «Бабиної гори», і про великі біди, що спіткали поселян. Нагадає це місце і про подвиги, і про страшні помилки.
Багато таємниць ховає в собі Житомирщина і місто Олевськ. Проте саме на «Бабиній горі» сучасна людина має шанс відновити свій зв’язок з тими, хто був задовго до неї – і хто своїми діяннями зробив можливим теперішнє життя.