Коростень маскується під невеличке провінційне місто. Але всі його гості – як і кожний з шістдесяти п’яти тисяч жителів – знаходяться на території легендарних подій.
Пам’ятаєте, як у 946 році княгиня Ольги помстилася за чоловіка – і спалила столицю древлян? Вона віддала вогню древній Іскоростень. Це потім він втратить свою ключову роль і стане частиною Київського князівства. Це потім його в 1239 році зруйнують монголо-татари – і до початку XX століття місто не підніметься вище управління волостю. Це потім ми будемо знати його як Коростень, що входить в склад Житомирської області і є центром Коростенського району.
Але душа міста кристалізується в час своєї найбільшої слави.
І Коростень – одна з найдорожчих перлин Житомирщини. Колись тут правив князь Мал. Лідер волелюбних древлян, він підняв повстання проти князя Ігоря – за те, що той вдруге хотів взяти дань з міста.
Військо князя Мала перемогло дружину Ігоря. Той потрапив у полон і був страчений. До ніг Ігоря прив’язали верхівки нахилених молодих берез. Коли ж дерева відпустили, тіло князя розірвалось.
Страшна кара. Але жителі древнього Коростеня шанували традиції слов’ян. І той, хто з жадібності порушив слово, мав відповісти в повній мірі за свій проступок. Древляни поховали Ігоря з усіма почестями. Курган князя знаходився в нинішньому селищі Поліське Коростенського району.
А ще розповідають, нібито княгиня Ольга вже в 957 році приїздила до цих місць – і купалася в річці Уж. В Коростені на території так званих «Ольжиних купалень» стоїть пам’ятник в її честь. Хоча в місті героєм сприймають саме противника княгині. Велика скульптура князя-древлянина Мала здіймається над все тією ж річкою Уж на висоті тридцять метрів – і майже кидає тінь на силует Ольги.
Їхнє протистояння колись стало для Коростеня роковим. Воно зруйнувало столицю – і перетворило її на тихе містечко, яке передавали із рук в руки литовці, поляки, козаки, росіяни…
Але в цьому нинішньому спокої таїться грандіозна напруга.
Саме вона змушує великі історичні події прокладати дороги і колії через Коростень. У 1902 році місто почало розвиватись як значимий залізничний вузол, у лютому 1918-го на пару днів повернуло собі статус столиці, а згодом саме тут затвердили тризуб в якості гербу України.
В Коростень треба приїздити, щоб відчути себе на перехресті епох. Це справжнє місце сили. Місце, де кожна людина почуває себе приналежною до чогось більшого – і під впливом минулого виростає над собою.