Спокійне місто Овруч на Житомирщині – одне з найдревніших в Україні. Засноване ще до хрещення Русі, воно пам’ятає і страшні, і щасливі події.
Колись відоме під назвою Вручий, місто Овруч збудоване не пізніше 946 року – щоби бути центром древлянської землі. Тут правив князь Олег Святославович – і саме з його ім’ям асоціюється перша письмова згадка про населений пункт. В Іпатіївському літописі сказано, що в 977 році Вручий став місцем загибелі Олега від рук його брата Ярополка Святославовича.
Печально завершилася історія ще зовсім молодого князя. Але місто, яким він опікувався, продовжило жити. Овруччина пройшла скрізь жахи міжусобних війн, була розорена княгинею Ольгою, відродилася після монголо-татарської навали… Її ділили між Річчю Посполитою та Великим князівством Литовським. Тут була і Золота Орда, і Російська імперія. Овруч ставав колискою повстань і місцем єврейської трагедії…
Історія йшла по Овруччині, не звертаючи уваги на дрібниці людських доль.
А місто росло. І після кожного виклику ставало сильніше.
В 977 році князь Володимир заклав тут дерев’яну церкву – на честь хрещення міста. Тут стояла потужна фортеця, що після навали Батия 1240 року була відроджена і у XIV столітті здобула ще більшу славу. В 1641 році Овруч отримав Магдебурзьке право – в цей час населений пункт був центром староства, а після 1649-го він став сотенним містом Київського полку. До речі, саме на тодішній Овруччині народився Іван Виговський – знаменитий Гетьман Війська Запорізького.
Багато-багато конфліктів пройшлось по цій землі. Але вона завжди підіймалася – силою своїх людей. Овруччина брала найкраще зі своєї історії – і несла ці дарунки до наступних поколінь.
І на місці старовинної дерев’яної церкви вже у 1190 році з’явився масивний мурований храм святого Василія. Цей собор і досі прикрашає Овруч. Храм збудований під керуванням придворного архітектора Великого князя Рюрика Ростиславовича. Собор входив до палацового комплексу – але був зруйнований не раз. До 1848 року збереглися лише три апсиди та фрагменти стіни. Але вже на початку XX століття легендарний храм міста Овруча почали відбудовувати. Відновленням займався архітектор Олексій Щусєв. І зараз Свято-Василівський собор – найяскравіша пам’ятка Овруччини. Що цікаво, для реконструкції використовували залишки аутентичної цегли і намагалися відтворити первісний вигляд будівлі.
А неподалік від храму знаходиться Спасо-Преображенскьий собор. У XVIII столітті на його місті висився Єзуїтський монастир з костьолом та колегіумом.
Сучасна ж дерев’яна синагога нагадує про євреїв, що загинули в Овручі під час Другої світової.
І кожна, кожна будівля цього древнього міста розповідає про те, що було колись. І показує – не буває неважливих часів. Все, що відбується на території нинішньої Овруцької громади, стане надбанням майбутніх поколінь. І ця мудрість – в кожному камінчику старовинного міста. Легендарного Овруча.