В Олевській громаді батьки учнів місцевих ліцеїв та гімназій на громадських обговореннях не підтримали реорганізацію навчальних закладів, заплановану в межах освітньої реформи. Якою є наразі ситуація з реформуванням загальноосвітніх закладів в громаді і чому батьки школярів виступають проти цього, читайте в матеріалі власного кореспондента Суспільного Житомир Василя Чепіка.
Реорганізація закладів освіти передбачена реформою Нової української школи.
У квітні 2024 року на сесії Олевської міськради депутати затвердили у новій редакції План трансформації та оптимізації закладів загальної середньої освіти на 2024-2027 роки. За цим планом, з 1 вересня 2027 року в Олевській громаді замість 17 нині існуючих ліцеїв має запрацювати єдиний академічний ліцей. Створити його планують на базі Олевського ліцею №2, де учні здобуватимуть профільну середню освіту.
Крім того, у громаді освітні послуги надаватимуть 17 гімназій, 9 початкових шкіл та 6 початкових шкіл-філій.
За законом реорганізувати, змінити тип чи ліквідувати заклад загальної середньої освіти у сільській місцевості можна лише після громадського обговорення. Проєкт рішення засновник має оприлюднити не менше ніж за один рік до прийняття рішення.
В Олевській громаді такі обговорення з батьками учнів проводили з 14 по 21 серпня.
Результати громадських обговорень
Олевська міськрада на своєму сайті опублікувала протоколи зборів, у яких викладені підсумки громадських обговорень щодо реорганізації загальноосвітніх закладів освіти у громаді.
В коментарі Суспільному виконувачка обов’язків начальника відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради Віра Ковальчук сказала, що у всіх загальноосвітніх закладах батьки проголосували проти пониження ступеня закладів.
«Педагогічні колективи знають про реформу, вони морально готові. Але ніхто не хоче такої реформи. Люди хочуть, щоб ліцеї існували, щоб все лишилося так, як є. У всіх закладах проголосували проти пониження ступеня. Люди не дуже люблять зміни, звикли, щоб від початку до кінця дитина вчилася у навчальному закладі свого населеного пункту. Інша справа, коли дитині доведеться кудись їхати», — говорить Віра Ковальчук.
Виконувачка обов’язків начальника відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради Віра Ковальчук. Суспільне Житомир/Василь Чепік
За її словами, під час громадських обговорень звучали пропозиції звернутися до Верховної ради, уряду, Офісу президента з проханням відтермінувати — не саму реформу, а навчання з 1 вересня 2026 року десятикласників в академічному ліцеї.
«Люди просять запровадити перехідний період, щоб десятикласники, які наразі ще не є НУШівцями, (НУШ — Нова українська школа — ред.) змогли навчатися у своїх закладах у 2026/2027 та в 2027/2028 навчальних роках, закінчивши свої ліцеї. Тоді як десятикласники НУШ з 1 вересня 2027 року будуть навчатися саме в академічному ліцеї. Ми діємо згідно з чинним законодавством. Люди не люблять змін, але треба підлаштовуватись під сьогодення», — зазначила Віра Ковальчук.
Чиновниця додала, що в Олевській громаді дітей та вчителів підвозять до навчальних закладів шкільними автобусами та спецрейсами. З її слів, щороку громада отримує по одному шкільному автобусу, цьогоріч очікують на два. На майбутнє в міськраді планують всіх дітей та освітян підвозити саме власними автобусами.
Як і які загальноосвітні заклади пропонують реформувати в Олевській громаді
З 1 вересня 2026 року в Олевській громаді планують реорганізувати 4 гімназії — Корощинську, Стовпинську, Майдан-Копищенську та Зольнянську. Ці гімназії мають приєднати до Варварівського, Кишинського, Хочинського та Лопатицького ліцеїв у статусі філій, де учні здобуватимуть базову загальну середню освіту з 1 по 9 класи.
Реорганізацію збираються також провести і в Замисловицькому та Новоозерянському ліцеях. Їх пропонують приєднати до Тепеницького ліцею та біотехнологічного ліцею «Радовель» у статусі філій, у яких можна буде здобути базову загальну середню освіту з 1 по 9 класи.
Також на громадське обговорення винесли пропозиції щодо подальшої реорганізації 11 ліцеїв громади. Зокрема, з 1 вересня 2027 року Варварівський, Тепеницький, Зубковицький, Жубровицький, Копищенський. Хочинський, Лопатицький, Майданський, Кам’янський, Кишинський, Покровський ліцеї мають стати гімназіями. Стосується це також і біотехнологічного ліцею «Радовель», Олевського ліцею №1 та Олевського ліцею №3, громадські обговорення в яких мають відбутися у вересні.
З 1 вересня 2026 року у ліцеях громади припинять набір учнів до 10 класу. Десятикласники зможуть продовжити навчання лише в Олевському ліцеї №2, на базі якого заплановане створення єдиного у громаді академічного ліцею.
Копищенський ліцей
Будівля Копищенського ліцею. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Село Копище розташоване поблизу кордону з Білоруссю. Директорка Копищенського ліцею Марія Лозко розповіла Суспільному, чому батьки учнів ліцею не підтримали реорганізацію навчального закладу.
«Люди активно відстоювали власну думку, вони не погодили проєкт реорганізації. Всі висловлювалися за те, щоб навчання в школі було до 11-го класу. Реорганізацію під час воєнного стану батьки вважають великою проблемою, зважаючи на значну відстань до Олевська — 52 кілометри — та безпеку руху, оскільки узбіччя заміновані. Останні два роки взимку дорогу не чистили від снігу. Батьки кажуть, що якби вони бачили хоч якусь перспективу — безпечний довіз, організацію харчування, — то були б не проти. Але наразі це лише слова, і вони не знають, що чекає на їхніх дітей», — говорить Марія Лозко.
Директорка Копищенського ліцею Марія Лозко. Фото надане Суспільному Житомир Марією Лозко
Педагоги Копищенського ліцею. Фото надане Суспільному Житомир Марією Лозко
Житель Копища Віктор Дубровець — батько сімох дітей, шестеро з яких навчаються в місцевому ліцеї. Зі слів чоловіка, він не схвалює пониження ступеня ліцею до гімназії, у першу чергу, з міркувань безпеки. У 2022 році на дорозі в громаді авто, в якому їхав брат Віктора з дружиною, підірвалося на міні — подружжя загинуло, лишивши сиротами вісьмох дітей.
«У мене на цій дорозі загинув брат. Думаю, діти відмовлятимуться їздити в Олевськ, відмовлятимуться від очного навчання і переходитимуть на заочне. А між очним і заочним навчанням — велика різниця. Ніхто не захоче потрапити до лікаря, який вчився заочно. А ще — чи буде пансіон в Олевську, чи буде якийсь нагляд за дітьми? Все дуже розмито. Я вважаю так: хто бажає вчитися в академічному ліцеї, хай йде, а решта хай би вчилися на місці. Вчителі у нас переважно викладають на доброму рівні, ми задоволені», — сказав Віктор.
Замисловицький ліцей
Зі слів директорки Замисловицького ліцею Марини Шибецької, у разі пониження ступеня їхнього закладу учням доведеться їздити до Тепеницького ліцею, дорога до якого знаходиться у незадовільному стані.
«Поїздка в одну сторону фактично займає більше однієї години. О 7 ранку дітям вже треба виїжджати. А у нас в школі тепло, діти ходять в футболках, є внутрішній туалет, гарні класи, швидкісний інтернет. Два роки тому у ліцеї створили Цифровий освітній центр, який відвідав начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко. Центр обладнаний сучасними засобами навчання: ноутбуками, проєкторами, зарядною станцією та іншим приладдям. Та все ж я за те, щоб не створювати соціальну напругу, не нагнітати тривогу. Будемо сподіватися, що наша школа ще буде існувати», — сказала Марина Шибецька.
Директорка Замисловицького ліцею Марина Шибецька. Фото надане Суспільному Житомир Мариною Шибецькою
Варварівський ліцей
Будівля Варварівського ліцею. Олевська громада, Житомирщина. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Варварівка знаходиться поблизу Олевська, тому проблем з підвезенням дітей з Варварівського ліцею після реорганізації не очікують. Попри це, 21 серпня учасники громадських обговорень одностайно висловилися проти реформування.
«Звертаємося з проханням пригальмувати цю реформу, яка не на часі. Немає ще навіть положення про академічний ліцей. Показники успішності у нашому ліцеї нормальні, наповнюваність нормальна. Навіщо різати курку, яка несе золоті яйця? Кому це потрібно?» — висловився голова Варварівської сільської асоціації «Злагода» Василь Бабич.
Голова Варварівської сільської асоціації «Злагода» Василь Бабич. Суспільне Житомир/Василь Чепік
28 серпня на нараді керівників закладів освіти Олевської громади директор Варварівського ліцею Олександр Плис сказав, що не бачить потреби у запропонованій реорганізації.
«Ми виконуємо всі завдання, що стоять перед повною середньою школою: всебічний розвиток особистості, підготовка учнів до вступу у вищий навчальний заклад та інші. Наш ліцей займає перші місця в громаді за якістю надання освітніх послуг. Тому ніякої потреби в реорганізації або ліквідації існуючих ліцеїв, які надають якісні послуги, немає. Створити ліцей можна лише за згодою громади і органів місцевого самоврядування. Зруйнувати дуже легко; збудувати, відновити – важко», — зазначив Олександр Плис.
Директор Варварівського ліцею Олександр Плис. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Директор Варварівського ліцею запропонував керівникам загальноосвітніх закладів освіти звернутися до Міносвіти, Національної Академії педагогічних наук та Кабміну, щоб переглянути підходи до імплементації реформи з врахуванням позицій і спроможності громад.
Лопатицький ліцей
Будівля Лопатицького ліцею. Олевська громада, Житомирщина. Суспільне Житомир/Василь Чепік
В Лопатицькому ліцеї у 2025-2026 навчальному році освіту здобуватимуть 240 учнів, працюватиме 30 педагогів. За словами директорки ліцею Оксани Сичової, усі батьки та педагоги, які прийшли на громадське обговорення, одноголосно проголосували проти реформи.
«Ми переживаємо, коли чуємо, що десь закривається школа, адже, якщо немає школи в селі, то немає і села. Порівняно з іншими у нас гарна народжуваність: цього року в селі вже народилися 11 дітей. Думаю, багато сільських дітей не будуть їздити в той ліцей (академічний ліцей в Олевську — ред.), бо немає сенсу. Краще гроші для дітей батьки будуть витрачати на заклади в іншому місті — на технікуми, коледжі», — говорить мати одного з семикласників Лопатицького ліцею Ганна Шибецька.
За словами заступниці з виховної роботи ліцею Інни Мельник, учні мають високий рівень знань.
«Серед них є обдаровані діти, які мають гарні задатки з математики, англійської мови, малювання, інших предметів. Наші учні мають призові місці у мистецьких обласних конкурсах. З 11 по 15 серпня у Львівській області проходив Всеукраїнський вишкіл «Джура-Прикордонник» і наша команда посіла І місце із 16 команд. Прикро, що буде дев’ятирічка, бо діти в 10 клас приходять свідоміші, краще розуміють, чого хочуть», — зазначила педагогиня.
Журналісту Суспільного батьки та вчителі ліцею сказали, що в закладі є все для успішного навчання та виховання дітей.
«Я дуже задоволена рівнем надання освіти в нашому ліцеї — моя старша донька, яка випустилася з нього кілька років тому, здала ЗНО на 200 балів», — розповіла мати однієї з учениць 11 класу Тетяна Никончук.
Також батьки висловили занепокоєння щодо підвозу дітей в інші навчальні заклади, оскільки повітряна тривога може застати дітей під час перевезення.
Що далі
Положення «Про громадські слухання», затверджене Олевською міськрадою, передбачає, що пропозиції, викладені в протоколі громадських слухань, мають розглянути на найближчому відкритому засіданні міськради.
За результатами розгляду ці пропозиції міська влада може врахувати, запланувавши подальші кроки і дії, або ж може відхилити, пояснивши причини свого рішення. Також міська влада може врахувати пропозиції частково. У такому разі посадовці мають дати пояснення в частині відмови і запланувати заходи в частині погодження пропозиції.
Тобто подальше реформування загальноосвітніх навчальних закладів в громаді залежатиме від рішення депутатів та керівництва Олевської міськради.
Що відомо про реформу старшої школи в Україні
1 вересня 2018 року в Україні стартувала реформа «Нова українська школа» (НУШ). Реформа передбачає нову структуру в школах:
- початкова школа (1-4 класи);
- гімназія (5-9 класи, базова освіта);
- академічний ліцей (10-12 класи, профільна освіта).
Ті діти, які пішли до першого класу у 2018 році, першими почали навчатися за новою програмою. Зараз це восьмикласники, які 1 вересня 2027 року стануть десятикласниками й навчатимуться в реформованій старшій школі за новими програмами та підручниками. До того часу навчальні заклади продовжують навчання у старшій школі за діючими програмами.
У березні 2024 року Кабмін затвердив новий Порядок та умови надання освітньої субвенції з держбюджету місцевим бюджетам. Згідно з цим порядком, з 1 вересня 2025 року держава не виділятиме освітню субвенцію на фінансування зарплат вчителів шкіл (окрім початкових), де навчаються менше 45 учнів, а з 1 вересня 2026 року — тих, де менше 60 учнів.
Громади мають самостійно утримувати такі освітні заклади або ж у разі неспроможності це зробити, повинні їх реформувати.
Джерело https://suspilne.media/zhytomyr/1105378-u-gromadi-na-zitomirsini-batki-ucniv-ne-pidtrimali-reorganizaciu-zagalnoosvitnih-zakladiv/