Корупція та конфлікт інтересів. Що загрожує за правопорушення, пов’язаного з корупцією

Корупція (від лат. corrumpere- «розтлівати») — це використання посадовою особою (чиновником) повноважень і довірених йому прав з метою особистої вигоди, що суперечить законодавству і моральним устроям.

• Найпоширенішим проявом корупції вважається хабарництво, відкати за надання будь-яких послуг або надання конкурентних переваг «своїм компаніям». Корупцію часто можна зустріти під час проведення тендерів та здійснення держзакупівель.
• Іншим проявом корупції є крадіжка бюджетних грошей чиновниками з використанням різних злочинних схем: розпилів, завищення вартості робіт, незаконним розподілом, перевищенням повноважень і так далі.

Припустимо, на родича мера міста оформлена компанія. І мер міста в 50% закупівель (дороги, ремонти приміщень, закупки та ін.) для міста пропускає через цю фірму. 
Це добре, що мер дбає про інтереси і добробут своєї родини, але в той же час мер отримує зарплату, з бюджету громади та є представником інтересів громади.
Таким чином, в роботі мера виник конфлікт інтересів, а саме перетинається інтерес його сімейного бізнесу з інтересами громади яку представляє мер.

Поняття «конфлікт інтересів» є відносно новим для українського законодавства. Конфлікт інтересів – це наявність у особи приватного інтересу у галузі її представницьких або посадових повноважень, що може вплинути на процес прийняття особою рішень, вжиття дій чи вчинення бездіяльності в ході реалізації своїх повноважень, або ж реальна суперечність між приватним інтересом та офіційними повноваженнями, яка реально впливає на її офіційну діяльність (реальний конфлікт інтересів).

Відповідальність за наслідки конфлікту інтересів

За діяння, пов’язані з конфліктом інтересів, законодавство передбачає таку адміністративну відповідальність:

• якщо особа не повідомила (фактично приховала) про факт реального конфлікту її приватних та публічних інтересів – накладається штраф до 3400 гривень, а у разі повторності – від 6800 до 13600 гривень + позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю на 1 рік;
• якщо за наявності реального конфлікту інтересів було вчинено дії або прийнято рішення – на особу накладається штраф до 6800 гривень, а у разі повторності – від 6800 до 13600 гривень + позбавлення права перебувати на певних посадах або займатися певною діяльністю на 1 рік;
• якщо корупційне правопорушення було виявлено, але особа не вжила заходів відповідно до закону – штраф до 4250 гривень, за повторність – до 6800 гривень;
• якщо особа не виконала законні вимоги НАЗК – застосовується штраф до 4250 гривень, за повторність – 5100 гривень.

Також за вчинення дій чи прийняття рішень, що містять в собі ознаки корупційності, норми Кримінального кодексу передбачають відповідальність за корупційні правопорушення як у вигляді штрафу, так і шляхом застосування арешту або обмеження волі, позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Шляхи врегулювання конфлікту інтересів

Варто зазначити, що  нововведенням антикорупційного законодавства серед можливих виходів із ситуації конфлікту інтересів є можливість і навіть обов’язок посадової особи направити звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції, аби отримати роз’яснення: чи дійсно наявний або відсутній у суб’єкта конфлікт інтересів, а також – якими можуть бути законні шляхи його врегулювання.

Варто памятати, що на особу “з інтересом” покладається низка обов’язків із метою недопущення негативних наслідків, особливо якщо має місце конфлікт інтересів на державній службі. Зокрема, стаття 28 Закону України “Про запобігання корупції” передбачає наступні обовязки:

1.  У разі якщо є ризик виникнення конфлікту – це обов’язок вжиття заходів із метою недопущення виникнення конфлікту інтересів. На практиці можливий варіант скласти свої повноваження або утриматись від будь-яких дій або рішень стосовно зв’язку з близькою особою чи проінформувати у письмовій формі про факт виникнення потенційного або реального конфлікту інтересів Національне агентство з питань запобігання корупції, таким чином отримати для себе «амністію».Крім того, доволі поширеними є випадки, коли особа не впевнена в наявності конфлікту інтересів у кожній окремій ситуації під час здійснення її повноважень, тож, законодавче закріплено обов’язок держпосадовця звернутися за відповідними роз’ясненнями до територіального органу Національного агентства. В разі якщо територіальний орган не підтвердив відсутність конфлікту інтересів, безпосередній керівник або керівник органу, уповноваженого на звільнення або ініціювання звільнення з посади підлеглої йому особи, зобов’язується вжити передбачених законодавством заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
2.  Якщо особа дізналася про те, що вона має конфлікт інтересів – це обов’язок повідомлення свого керівника не пізніше наступного робочого дня. Якщо у особи немає керівника за посадою або ж вона працює в колегіальному органі – тоді вона повинна повідомити НАЗК або відповідний колегіальний орган.
3.  У жодному разі особа не повинна вчиняти дій або приймати рішення, якщо реальний конфлікт інтересів має місце.
4. Обов’язок вжиття заходів із метою подолання конфлікту інтересів. Врегулювати конфлікт інтересу можливо самостійно, шляхом вжиття порушником правомірних заходів із метою позбавлення відповідного інтересу, при цьому обов’язково надаючи підтверджуючі документи (наказ чи розпорядження, витяг з рішення, тощо) безпосередньому керівному органу.

Також Закон передбачає низку варіантів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів. Воно можливе шляхом: відсторонення особи від виконання конкретного завдання; виконання цього завдання цією особою, але із зовнішнім контролем; недопущення особи до певної інформації; зміни обсягу повноважень особи; переведення особи на іншу посаду або вільнення. Звертаємо увагу, що за змістом Закону, звільнення є крайньою мірою, яка повинна застосовуватися лише у тому випадку, коли врегулювання конфлікту інтересів іншими шляхами не вбачається можливим.

P.S.Уявіть собі — йде футбольний матч, розпал гри, один з гравців дає судді, наприклад, 100 доларів, за що суддя дозволяє йому взяти м’яч в руки, і в руках занести його за лінію воріт, і при цьому зараховує законний гол в ворота команді суперника.
Безсумнівно, якби такий факт мав місце в житті, вболівальники просто затоптали б такого суддю, разом з гравцем.
Головне питання — «ЧОМУ?». Чому громадяни готові відстоювати результат якогось там матчу, який жодним чином не впливає на їхнє життя, але зате покірно дивляться, на повальну корупцію в органах влади, яка прямо впливає на їх рівень життя?